ВІЛ-інфекція – це хронічна хвороба, яка розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), характеризується повільно прогресуючим ураженням імунної та нервової систем організму, що проявляється вторинними інфекціями, пухлинами й іншими патологічними станами. СНІД – синдром набутого імунодефіциту (остання стадія ВІЛ-інфекції).

                    Вірус передається:

• статевим шляхом (при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою);

• парентеральним шляхом (через кров, насамперед, через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин; через забруднений кров’ю, нестерильний медичний інструмент);

• від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком).

                    ВІЛ-інфекція не передається:

• через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження;

• побутовим шляхом: через повітря (при чханні, кашлі), при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану людину, не страшні й дружні поцілунки;

• при спільному відвідуванні місць громадського користування (бані, сауни, басейну, туалету). ВІЛ-інфекцією не можна заразитись в громадському транспорті;

• через укуси комарів чи інших комах, адже в організмі комахи вірус не здатен розмножуватись.

       Основним методом лікування ВІЛ-інфікованихє антиретровірусна терапія (АРТ). Ця терапія не виліковує від ВІЛ цілком, однак, перешкоджає його розвитку та розмноженню, поліпшує якість життя, дає змогу істотно призупинити розвиток СНІДу, продовжує тривалість життя.ВІЛ-інфіковані повинні приймати АРВ-препарати пожиттєво.Вживання таких препаратів трансформує ВІЛ-інфекцію з прогресуючої невиліковної недуги в хронічне захворювання, з яким можна прожити багато років.

       Спостерігається стійка тенденція до збільшення доступу до АРТ, раннього початку лікування та застосування АРВ-препаратів для профілактики ВІЛ-інфекції. Надання АРТ всім людям, що живуть з ВІЛ, незалежно від кількості клітин CD4 стало важливим кроком у досягненні успіху при лікуванні й догляді та сприятиме усуненню загрози поширення ВІЛ в контексті громадського здоров’я.